|
|
Інтерв'ю: 20.11.2008, 22:46 - Інформбюро, Скіпальський О.О.
ДОСЬЄ: Скіпальський Олександр Олександрович - народився 1945 року на Волині. Закінчив Вище прикордонне командне училище, Вищу школу КДБ СРСР. Після здобуття незалежності був одним з керівників Спілки офіцерів України приймав особисту участь в створенні СБУ і Головного управління розвідки Міністерства Оборони. Має значний досвід оперативної роботи.
Обирався народним депутатом 1994 - 1998 рр., працював заступником міністра НС, радником, заступником голови СБУ, головою управління СБУ в Донецькій області. У 2004-му році очолював службу охорони кандидата в президенти України Віктора Ющенка.
читати далі »
Інтерв'ю: 02.12.2005, 20:00 - Владислав ПОЛЯКОВ ("Газета по-Киевски")
Патриарх украинского парламента и почетный председатель Партии свободных крестьян и предпринимателей Иван Плющ стал одним из инициаторов объединения украинской правицы - национал-демократических сил - в Украинский народный блок, куда помимо его партии вошли Украинская народная партия Юрия Костенко, Республиканская христианская партия Николая Поровского и, похоже, сюда же вольется партия "Єдність" во главе с Владимиром Яловым. Иван Степанович рассказал "Газете...", как он пришел к идее объединения национальных сил.
- Иван Степанович, я не знаю, можно ли вас поздравить со вступлением в Украинский народный блок...
- Я с вами согласен, поздравлять, наверное, не надо... Ведь для меня не было проблемы найти себе место в том или ином партийном списке политических сил, которые будут бороться за мандаты Верховной Рады или местных органов власти. Я мечтал все 15 лет о единении демократических сил Украины. Я был страстным сторонником первого съезда объединения демократических сил Украины в феврале 1996 года, когда представители многих правых, центристских, правоцентристских, левоцентристских сил были на Пушкинской в Манеже. А после обеда разбежались и остались пять, которые и основали тогда Народно-демократическую партию. Я сознательно пошел туда, и это был здоровый росток в нашем партийном становлении, в политическом развитии и структуризации общества. Потому что Народно-демократическая партия уже...
читати далі »
Інтерв'ю: 12.05.2005, 11:37 - Володимир ОЛІЙНИК ("Інший Бік")
Саме так прокоментував ажіотаж навколо можливого вступу України до ЄС відомий не лише у нас, але і за її межами лідер групи "Океан Ельзи", кумир української молоді, і не лише, Святослав ВАКАРЧУК. Запис інтерв'ю відбувся під час фільмування інформаційно-документального фільму "Спокуса Євросоюзом: панацея чи дари данайців", який нещодавно транслювався на 5 каналі. "Ми занадто, мені здається, спростили і вульгаризували поняття Євросоюзу, ми часто вживаємо там де потрібно і не потрібно ці слова: Євросоюз, інтеграція в Європу. І люди просто не розуміють про що йде мова. Я б розділяв Європейський Союз як політичну організацію і європейські прагнення України, як держави, що хоче бути частиною світового чи європейського цивілізаційного процесу. Я б розділяв це дуже чітко. І, можливо, інтеграція в НАТО - це зовсім інша історія. Євросоюз - це об'єднання країн, які під впливом революцій, спочатку буржуазних в Англії і в Голландії, а потім і у Франції встигли на кілька сот років раніше, аніж ми відчути, що таке смак демократії. Вони доросли до того моменту, коли можуть об'єднатися в ім'я спільної європейської демократичної і, можливо, я б сказав, якоїсь нової ідеї. Україна, за великим рахунком, ніколи, не була поза межами Європи, починаючи з часів Козацької республіки, тому що до того моменту ми йшли в ногу з часом, навіть татаро-монгольська навала нам не завадила. І якраз в той момент почала створюватися наша демократія. Тому ми були на...
читати далі »
|
Київ - У брежнєвські часи всі чітко знали: Перше травня - це святом Міжнародної солідарності трудящих, а тому у цей день належить зранку зібратися разом із членами свого трудового колективу, прийняти по сто грамів, пройтися перед трибунами, на яких стоять партійні бонзи, прокричати "ура!" цим самим бонзам, пронести повз них портрети членів політбюро та прапори союзних республік, прийняти ще по сто грамів, а потім розійтися невеликими компаніями, щоб до тих двохсот грамів додати ще стільки, а можна і більше. >>
|